Єдина Країна! Единая Страна!
Полипластик
RU   UA
     
Забули пароль? -->
Вхід         Реєстрація
Прайс-листи Акції Продукція Документація Філіали Про нас

Популярні статті

Влада знищує вітчизняних переробників полімерів

11 Червня 2020г.

Україна ввела мито в розмірі 18% на імпорт поліетилену (ПЕ) і полівінілхлориду (ПВХ) незалежно від країни походження та експорту.

На підставі поданих Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України матеріалів і висновків про хід проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення щодо встановлення попередніх обмежувальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту на рівні 18% ввізного мита.

На сайті електронних петицій Офіційного інтернет-представництва Президента України з'явилося звернення, в якому українці просять скасувати обмеження імпорту в Україну полімерних матеріалів.

Автором петиції виступила Тетяна Ентіна.

«У даному зверненні ми просимо Вас негайно вжити заходів і скасувати несправедливе рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо встановлення попередніх обмежувальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту на рівні 18 % ввізного мита, оскільки воно призведе до знищення галузі полімерів і, як наслідок, знищення підприємств галузі», - йдеться в тексті петиції.

Рішення було прийнято в рамках спеціального розслідування, ініційованого ТОВ «Карпатнафтохім» щодо полімерних матеріалів, зокрема поліетилену з питомою вагою 0,94 або більше та полівінілхлориду, що не змішаний з іншими речовинами, які можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 і 3904 10 00 00 (далі – ПВХ).

«ТОВ «Карпатнафтохім» є єдиним виробником суспензійного ПВХ, з ініціативи якої встановлено ці драконівські мита на імпорт полімерних матеріалів. Метою таких дій є створення умов, при яких всі українські підприємства, що використовують ПВХ, купували б ПВХ виключно в ТОВ «Карпатнафтохім», що призведе до повної монополізації ринку», – говориться в тексті петиції.

З ПВХ і поліетилену в Україні виробляються вікна і двері, труби, кабельна продукція, поліетиленові пакети та упаковка для будь-яких товарів, продуктів, напоїв, медикаментів тощо.

В Україні налічується понад 100 підприємств-переробників ПВХ та поліетилену, на виробництвах яких працює понад 50 000 українців. Багато з цих підприємств є найбільшими платниками податків та роботодавцями в своїх районах.

Рішення міжвідомчої комісії є несправедливим і погіршить становище як бізнесу, так і простих громадян.

Отже, рішення буде мати наступне економічне та соціальне вплив, написала автор петиції:

1. У результаті введення мита, вартість сировини стане більшою, ніж на світових і регіональних ринках.

2. Внутрішній ринок України, що вимагає виробів з ПВХ, заповнить імпортна продукція, витіснивши продукцію національних виробників, що негативно вплине на економіку України та посилить імпортозалежність країни.

3. За останні 3 роки підприємствами-переробниками ПВХ та поліетилену сплачено до державного бюджету України понад 5 млрд. грн. ПДВ і вироблено готової продукції на 120 млрд. грн. За умови введення додаткового мита на імпорт полімерних матеріалів, надходження коштів від ПДВ буде скорочено в кілька разів, що в умовах зростання дефіциту державного бюджету є неприпустимим.

4. Український споживач заплатить на 18 % більше за українську продукцію, вироблену з ПВХ, включаючи товари першої необхідності; це призведе до зростання вартості будівництва.

5. Наприклад, на ринку віконних ПВХ профілів і на багатьох інших ринках домінують українські виробники. У цих компаній тепер немає шансів. Вони змушені піти з українського ринку в сусідні країни, купувати сировину без додаткових мит і без мит імпортувати її в Україну, сплачуючи податки та створюючи робочі місця за межами України, або збанкрутувати.

6. За нашими оцінками, більше 60 підприємств змушені будуть закрити свій бізнес заради фінансової вигоди однієї компанії ТОВ «Карпатнафтохім».

7. Приблизно 50000 робочих втратять робочі місця в ПВХ галузі.

8. У зв'язку з несправедливими високими цінами на сировину українські виробники втратять експортні ринки.

9. Крім цього варто звернути увагу на те, що багато груп товарів, які були включені ТОВ «Карпатнафтохім» у розслідування, не виробляються ним взагалі, а ті, що виробляються, мають специфічну сферу застосування, а, отже, придатні тільки для вузької сфери продукції, що призведе до зниження якості продукції.

10. Багато підприємств-переробників ПВХ є підприємствами з реальними іноземними інвестиціями. Нам не потрібні інвестиційні няні, нам потрібні стабільні, прозорі та справедливі умови ведення бізнесу. Таке несправедливе, економічно необґрунтоване рішення показує інвесторам, що в Україні немає сприятливого інвестиційного клімату, а інвестиції є високо ризикованими і недоцільними.

11. В умовах карантину та світової економічної кризи, в яку ми тільки вступаємо, держава повинна підтримувати бізнес. Ми не просимо у Вас преференцій або пільг, ми не просимо у Вас зниження податків, ми просимо Вас не чинити репресії щодо реально працюючого бізнесу, який створює велику кількість робочих місць, наповнює Державний бюджет і допомагає фінансово в боротьбі з COVID -19. Підприємства галузі вже направили мільйони гривень на боротьбу з пандемією», - йдеться в тексті петиції.

На думку автора петиції, рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі прийнято на користь тільки однієї компанії без урахування економічного та соціального впливу на український бізнес і громадян. Варто звернути увагу на те, що в 2017 році за часів попередньої влади, від сплати акцизу вже було звільнено дизельне паливо та скраплений газ виключно для потреб ТОВ «Карпатнафтехім», що є прямим лобіюванням інтересів окремого підприємства.

«Ми – бізнес, який звертається до Вас, пане Президенте, оскільки вірить, що Ви, як мудрий і справедливий політик, розглянете цю ситуацію об'єктивно, з урахуванням національних інтересів і надасте нам можливість висловити свою думку», – впевнена автор петиції.

Підписантами петиції вже виступили:

ТОВ "МІРОПЛАСТ"

ПАТ "Одескабель"

ВАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ"

ТОВ "ПФГ" НАФТАХІМ "

ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА ДИНАСТИЯ (Власник ТОВ "ЗАВОД пре-форм»)

ТОВ "АМЕРИКАНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛАТА В УКРАЇНІ"

ТОВ ФІРМА "ПРОМІНВЕСТ ПЛАСТИК"

ТОВ "АЛЮПЛАСТ УКРАЇНА"

ТОВ "ВІКНАЛЕНД"

ТОВ "ТД "ЄВРОТРУБПЛАСТ"

ТОВ "Маядо"

ТОВ "АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА"

Підписати петицію можна за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/97050

Однак 28 травня на сайті «Урядового кур'єра» було опублікувано наступлне: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zahodi-shodo-importu-v-ukrayinu-polimernih-materia/

28 травня

Заходи щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту

ПОВІДОМЛЕННЯ

Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту

Відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі — Закон) за заявою ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) від 21 лютого 2020 року№ СП — 440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

Зазначеним рішенням Комісії об’єктом розслідування визначено: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами (далі — Товар), що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00 незалежно від країни походження та експорту.

Період розслідування становить 01.01.2018 — 29.02.2020, до періоду розслідування входять наступні річні періоди:

1-ий річний період: 01.01.2018 — 31.12.2018;

2-ий річний період: 01.01.2019 — 31.12.2019;

3-ій річний період: 01.03.2019 — 29.02.2020.

22 травня 2020 року Комісія розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України матеріали та висновки про хід проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту і за результатами розгляду встановила таке:

ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» (далі — Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки його частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила понад 50 %;

товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об’єктом розслідування. 

Щодо наявності факту зростання обсягів та умов імпорту в Україну товару. Непередбачувані обставини

Відповідно до даних митної статистики Держмитслужби встановлено, що протягом періоду розслідування:

• обсяги імпорту зросли на 3,7 %;

• частка імпорту відносно виробництва скоротилася на 10,4 %, зросла відносно споживання на 0,3 % (при зростанні виробництва на 15,7 %);

• ціни імпорту знизилися на 10,8 %.

Заявник в середині 2017 року відновив свою діяльність після п’ятирічного простою. Відповідно, абсолютно об’єктивним та економічно обґрунтованим було очікування, що після поступового завантаження потужностей підприємства має відбуватись заміщення імпорту продукцією виробництва національного виробника на фоні одночасного скорочення імпорту Товару в Україну. Разом з тим, протягом першого та другого річного періоду розслідування обсяги імпорту залишались відносно стабільними. При чому, на фоні зростання споживання частка імпорту в другому річному періоді розслідування очікувано скоротилась (з огляду на продовження поступового розвитку діяльності Заявника, який в середині 2017 року відновив свою діяльність), але вже наприкінці 2019 року—початку 2020 року (третій річний період розслідування), тобто нещодавно, імпорт продемонстрував різкий ріст з темпами, які перевищували темпи зростання споживання в Україні.

Зростання імпорту Товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинам, як вплив торгівельної війни між США та Китаєм та подальшими двосторонніми домовленостями між цими країнами. З 2018 року, в результаті застосування Китаєм та США додаткових взаємних мит щодо імпорту, в тому числі, Товару, іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що безпосередньо вплинуло на обсяги імпорту Товару в Україну.

Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику

Виробничі потужності Заявника дозволяють задовольнити потреби внутрішнього ринку та здійснювати активну експортну діяльність. Разом з тим, протягом періоду розслідування спостерігалась ситуація, коли в умовах конкуренції з імпортом завантаження потужностей Заявника знаходились на критично низькому рівні.

Таким чином, протягом періоду розслідування спостерігалося завдання шкоди Заявнику через неможливість виведення діяльності підприємства на прибутковий рівень. При цьому, фінансовий результат Заявника від реалізації на внутрішньому ринку протягом періоду розслідування був збитковий.

Сукупна оцінка соціально-економічних показників Заявника дає підстави зробити висновок щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.

Щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку

Неочікуваний зростаючий імпорт, який мав би скорочуватись в умовах поступового відновлення діяльності Заявника після п’ятирічного простою, в останньому річному періоді навіть почав витісняти Заявника з тих позицій на внутрішнього ринку України, які вже були йому притаманні.

Протягом періоду розслідування ціни імпортованого Товару скоротилися на 10,8%, при цьому ціна продажу Товару Заявником скоротилася на 11,6%. Одночасно, ціни продажу Заявником були нижче або близькими до собівартості. Таким чином зниження цін імпорту могло вплинути на ціни продажу Товару Заявником, що не дозволило вивести підприємство на прибутковий рівень.

Ураховуючи зазначене, Комісія дійшла висновку, що рівень імпортних цін впливав на зниження національним товаровиробником відпускних цін на подібний товар.

Щодо відповідності застосування попередніх спеціальних заходів національним інтересам України

Застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару позитивно вплине на зростання обсягів виробництва та продажу національним товаровиробником подібного товару, збереже та створить нові робочі місця, надасть національному товаровиробнику можливість проведення модернізації, технічного переоснащення виробництва та виконання інших заходів для зменшення її собівартості.

Міжнародні зобов’язання, узяті Україною, не суперечать застосуванню попередніх спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.

Застосування попередніх спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції в торгівлі.

Зважаючи на вищезазначене, керуючись положеннями статті 11 Закону, Комісія з урахуванням застереження Держмитслужби щодо можливості ухилення від сплати спеціального мита шляхом незначної зміни хімічного складу декларування товару під іншим кодом УКТ ЗЕД, прийняла рішення № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішила застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД, та полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00  згідно з УКТЗЕД.

Документальне підтвердження фізико-хімічних властивостей товару забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару, або висновку експертних установ (організацій) відповідно до частини третьої статті 357 Митного кодексу України.

Попередні спеціальні заходи застосовуються строком на 200 днів.

Попередні спеціальні заходи застосовуються у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

Не підлягає застосуванню попередніх спеціальних заходів імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М’янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об’єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія.

Рішення Комісії набирає чинності через 10 днів з дня опублікування цього повідомлення

Отже, все, що викладене в першій частині цієї публікації, а саме  повне обмеження можливостей українських переробників полімерів – вступило в дію.

Думка експерта – створюється монополія

На думку представників українського ринку пластику, це рішення може привести до знищення галузі.

Про це в коментарі ГолосUA повідомив керівник відділу закупівель сировини компанії «Євротрубпласт» Олександр Пенкальскій.

«Так, вводять загороджувальне мито на імпорт сировини. Це погано відіб'ється на ринку. Тому що всі українські виробники, які працюють, виготовляють свою продукцію з імпортованої сировини. Це призведе до нерентабельності продукції в Україні, доведеться закривати взагалі все виробництв», – сказав Олександр Пенкальскій.

Таке рішення прийнято на догоду одному українському виробнику.

«В Україні тільки один-єдиний виробник, який виробляє сировину. Це «Карпатнафтохім». Це підприємство є ініціатором. Створюється монополія. Одне підприємство, яке виробляє сировину, буде мати перед імпортерами сировини переваги, тому що у них продукція буде дешевше», – зазначив Олександр Пенкальскій.

Представники галузі підписали відповідну петицію на сайті президента України і сподівалися, що він зверне на це увагу.

Карпатнафтохім не виробляє всього переліку затребуваних марок сировини в Україні, які можна використовувати в тій чи іншій продукції. Наприклад, у виробництві напірних труб для газопостачання категорично заборонено використовувати якісь марки сировини, що виробляються в Україні, їх тільки треба імпортувати.

Прийняте рішення може привести до втрати робочих місць в цьому секторі.

«У нас підприємство складається з двох заводів, на яких виробляється продукція. У зв'язку з цією ситуацією є великі шанси, що закриються заводи і загубляться багато робочих місць. Навіть якщо 100, 200, 300 осіб втратять роботу, то це багато», – підсумував Олександр Пенкальскій.

Всього в українському ринку переробки пластику зайнято близько 50 тисяч чоловік.

 

 

 



Знайшли помилку? Виділіть мишкою текст, і натисніть Ctrl + Enter.
Знайшли помилку?
Виділіть мишкою текст, і натисніть Ctrl + Enter
Виділений текст
Коментар