ЗНЕСТРУМЛЕНИЙ ВОДОКАНАЛ ВИКЛИКАЄ... НАПРУГУ

З відносно благополучного міста, в якому є свої артезіанські свердловини і холодна вода подається в оселі цілодобово, Тернопіль може перетворитись на плацдарм для аварійного управління водопостачанням. З кінця квітня електроенергетики суворо попереджають міський водоканал, що борги потрібно повертати, у разі несплати обіцяючи знеструмити водопровідно-каналізаційне господарство. Керівництво КП «Тернопільводоканал» вже вкотре заявляє, що платіжна дисципліна на підприємстві поки залишається мрією. І пропонує єдиний вихід - перегляд тарифів для населення, що споживає більше 80% обсягів води в місті. 

Аргументи, на перший погляд, сумнівів не викликають. Населенню ще з травня 2002 року подають воду за тарифом (49,2 коп. за кубометр на водопостачання і 51,6 коп. - на водовідведення), нині компенсується лише 67% витрат. А реальна собівартість і водопостачання, і водовідведення становить понад 70 копійок. Як у таких умовах не нарощувати збитки, що торік перевищили 3 млн. гривень? 

У водоканалі розробили «Програму реформування водопровідно-каналізаційної мережі міста на період до 2007 року», яку потрібно хоч якось виконувати. А це - нові капіталовкладення. Підрахували, що тільки на 2004-2005 рр.. на капітальний ремонт і установку додаткового обладнання потрібно більш ніж 40 млн. гривень. Таких коштів у водоканалу немає. Бракує їх і в бюджетах. А обладнання потрібно ремонтувати: зношеність споруд - 43%, відпрацювали свій ресурс більшість водопровідно-каналізаційних мереж міста. Вони нагадують про себе майже щодня, адже де тонко, там і рветься. 

В останні роки в місті повністю замінено лише 500-600 метрів водопроводу . З такими темпами для повної заміни та оновлення водопровідних і каналізаційних мереж знадобиться кілька сотень років! Тому збільшення тарифів, вважають у водоканалі, - це елементарна необхідність. 

Цій ініціативі вже рік. У квітні 2003-го повинні були затвердити нові тарифи для всіх категорій споживачів і зокрема для населення. Але міськвиконком тоді відмовився збільшувати «ціну води» для населення, щоб не викликати хвилю соціальної напруги і нових претензій до діяльності міськради, яких і так чимало. А для бюджетних організацій та промисловості були затверджені тарифи в 2,5 рази вище попередніх. 

Деякі директори нізащо не хочуть погодитись з тим, що водоканал перекладає свої проблеми на плечі «водомістських» підприємств. Вони звернулись до територіального відділення АМКУ з проханням перевірити обгрунтованість розрахунків тарифу монополіста-водоканалу. Антимонопольне відомство саме проводити перевірку не стало, а доручило «вивчити питання» Державній інспекції з контролю за цінами в області. Цінова інспекція якраз і розкрила «темні місця» тарифу, про які тільки здогадувались на підприємствах - споживачах води. 

Висновки: «У документах водоканалу відсутні розрахунки, які обгрунтовують потребу в капітальних вкладеннях. Вони повинні здійснюватись за рахунок прибутку. І незрозуміло, чому міськвиконком затвердив тарифи, в яких закладена рентабельність для бюджетних організацій у розмірі 50 відсотків, а для інших - 105 відсотків. Крім того, у собівартість послуг було безпідставно включено 198 тис. гривень як витрати на оплату праці. І навіть у збитковому тарифі для населення «осіли» дощові стоки, які в старій частині міста через несправність каналізації потрапляють в каналізаційні колодязі. За це мала би платити міськрада з бюджету у видатках на благоустрій міста. Самовільне скидання неочищених стоків із септиків теж закладено в тариф. Тому собівартість оплати кубометра стоків підлягає зменшенню на 16 копійок »... 

Штрафник з таким висновком не погодився і продовжував переконувати громадськість, що витрати на виробництво води зростають з не залежних від нього причин. Інакше бути не може. У собівартості кубометра води, що подається КП «Тернопільводоканал» споживачам, левова частка - майже 70% - припадає на електроенергію. Протягом останніх двох років заборгованість водоканалу за струм зросла майже вдвічі - до 8,4 млн. гривень. Відомчі пояснення прості: населення оплачує воду за старим тарифом. І - немов знущається над виробниками води! - Торік було підвищено на 23% (до 30,8 коп. За 1 кВт / год) роздрібний тариф на електроенергію. 

Але місцева статистика зафіксувала і іншу тенденцію, яка дещо суперечить водоканалівским мотивами: впродовж 2001-2003 рр..реалізація води всім категоріям споживачів у місті зменшилась майже на 12%. Економніше навчилась використовувати воду промисловість. Прилади обліку вже встановлені в оселях понад 50% тернополян, що спонукає до раціонального споживання води. Та й саме населення стало розраховуватись сумлінніше. Торік городяни вийшли на повну оплату послуг з водопостачання та водовідведення і почали частково платити старі борги. Тому, зібравши більше коштів від споживачів, можна було краще оплачувати хоча б поточне споживання енергії. 

Але водоканал платив далеко не в повному обсязі і заборгував суму, що дорівнює двомісячному безплатному енергоспоживанню. Замість повної поточної проплати, як стверджують окремі члени комісії з житлово-комунального господарства міськради, підприємство без рішення суду почало платити пеню обленерго. 

Вагомий резерв зниження собівартості води - енергозберігаючі технології - абсолютно не задіяний. На підприємстві ніхто цим особливо не переймається. Тоді як чинне насосне обладнання, крім перевитрат електроенергії, часто викликає прориви в водомережі. 

Директор КП «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма не розглядає цю проблему як першочергову: «Фірми, які здійснювали енергетичний аудит водопровідно-каналізаційного господарства в місті, не запропонували замінити насосне обладнання». Тим не менш, в деяких малих містах області комбінати комунальних підприємств і місцева влада аудиторських висновків не чекали. Вони самі задумались над проблемою водопостачання і прийняли оптимальні рішення. Наприклад, в Бучачі торік на станції перекачки води встановили італійські насоси, що використовують в п'ять разів менше електроенергії, ніж потужні українські, і значно більш довговічні. Міський голова Омелян Оверко переконує, що ці інвестиції окупились за два місяці. Замінити насосне обладнання планують і в Копичинцях ... 

Нещодавно група співробітників водоканалу опублікувала в місцевій пресі лист, в якому просто кричала про критичний фінансовий стан підприємства і перспективи банкрутства. Для вивчення ситуації була створена спеціальна комісія міськради. Більшість запропонованих нею оздоровчих заходів вельми загальні: переглянути кошторис витрат і доходів підприємства, в т.ч. штатний розклад і фонд зарплати; розробити заходи щодо скорочення наднормативних втрат води та стоків; зменшити витрати електроенергії. Правильним є бажання звернутись до Кабміну з пропозицією прирівняти тариф на електроенергію, споживану водоканалом, до тарифу для населення - 15,6 коп. за 1 кВт / год. але всебічної оцінки діяльності підприємства комісія так і не зробила. 

Тим часом директор КП «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма у листі до керівництва міськради знову наполягає на перегляді тарифів для населення. Оскільки далі, пише він, так господарювати неможливо. Торік подорожчала електроенергія для споживачів другого класу, яким є водоканал, в десять разів підскочила плата (збір) за користування водними ресурсами. Тільки за дев'ять місяців 2003 року невідшкодовані втрати водоканалу перевищили 700 тис. грн. Міськвиконкому також пропонується тимчасово закласти в новий тариф фактичні втрати води в мережі - 36,8%, що на 10% перевищує норматив, встановлений ще в 2000 році. «Тоді, - робить висновок директор водоканалу, - вдасться запобігти занепаду і збитковості єдиного водопровідно-каналізаційного господарства в місті». 

«Такий підхід до формування тарифів занадто поверхневий, - одразу розставив акценти голова постійної комісії міськради з питань житлово-комунального господарства Тернопільської міськради, заступник голови облдержадміністрації Іван Панцьо. - Адже перш ніж підвищувати тарифи, потрібно гарненько проаналізувати, що ми закладаємо в них. Чому, наприклад, водоканал пропонує включати в тариф зарплати інженерно-технічним працівникам, збільшені в чотири рази (до 1500-2000 гривень). Які у цього обгрунтування? І чому керівництво не прагнуло вкладати більше зібраних раніше коштів у реконструкцію та заміну мереж, не працювала над зменшенням втрат води, а пропонує перекласти свої проблеми виключно на плечі споживачів? .. » 

Колишні тарифи, безперечно, тиснуть на собівартість води. Але навіщо, запитаєте у водоканалі, довго шукати власні шляхи для мінімізації витрат? Є споживач - нехай і платить ціну, яку виставить єдиний постачальник. Так адже простіше, та й голова не болить.