Національний стандарт України ДСТУ Б В.2.5-32: 2007 на труби і фасонні вироби для зовнішньої каналізації, дренажу та кабельної каналізації (журнал: Полімерні труби - Україна)

Прорив з нормативного свавілля 80-х і 90-х років до сучасного європейського рівня уніфікації та оцінки якості продукції на українському будівельному ринку

Крім зазначеного вище Pr EN 13476-1:2002 на труби і фасонні вироби зі структурованими стінками Національний стандарт розроблений з урахуванням вимог наступних нормативних документів: 

• EN 1401-1:1999 Пластмасові трубопроводи для безнапірних підземних дренажних та каналізаційних систем - Трубопроводи з непластифікованого полівінілхлориду (НПВХ) - Частина 1: Технічні характеристики труб, арматури та системи; 

• EN 13244-2:2002 Пластмасові трубопроводи напірні для підземних і зовнішніх систем загального призначення, дренажу та каналізації Поліетилен (ПЕ) - Частина 2: Труби; 

• DIN EN 1852-1:1998 Пластмасові трубопроводи для безнапірного підземного дренажу та каналізації - Поліпропілен (ПП) - Частина 1: Специфікація труб, деталей з'єднувальних та системи; 

• EN 13244 -1: 2003 Системи труб з пластмаси для підземних і надземних напірних систем водопостачання, дренажу та каналізації - Поліетилен (ПЕ) - Частина 1: Загальні вимоги; 

• EN 744: Труби з термопластів. Метод тестування на стійкість до дії зовнішніх ударів, рівномірно розподілених по периметру; 

• EN 50086-2-4:1994 Трубопровідні системи для прокладання кабелів - Частини 2-4: Спеціальні вимоги до підземних трубопровідним системам; 

• ISO 265-1:1988 Труби та деталі з'єднувальні з полімерних матеріалів - Деталі з'єднувальні для труб внутрішньої каналізації - основні розміри: Метричний ряд - Частина 1: непластифікований полівінілхлорид (НПВХ); 

• ISO 9969:1994 Труби з термопластів. Визначення кільцевої жорсткості; 

• DIN 4262-1:1998-12 Системи трубопроводів для підземного дренажування інженерних споруд. Частина 1: Пластикові труби. Цей стандарт встановлює вимоги до труб безнапірних з поліпропілену (ПП), поліетилену (ПЕ), непластифікованого полівінілхлориду (НПВХ) та фасонних виробів до них (далі по тексту статті - труби і фасонні вироби) для зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації з зовнішнім діаметром до 1200 мм (в т.ч. і для розмірного ряду по внутрішньому діаметру - в додатку до стандарту). 

Стандарт поширюється на труби кільцевого перерізу одношарові і багатошарові з гладкою внутрішньою поверхнею і гладкою, гофрованою або ребристою зовнішньою поверхнею, виготовлені методом неперервної екструзії одного або декількох шарів ПП (ПЕ, НПВХ) з наступним розрізанням на відрізки, формуванням розтрубів та монтажем (при потребі) в розтруби ущільнюючих еластомерних елементів (далі за текстом - манжети), та фасонні вироби з ПП (ПЕ, НПВХ), виконані методами формування розтрубів у відрізках труб та їх зварюванням між собою, або литтям (під тиском або ротаційним) з наступним монтажем манжет. 

Труби та фасонні вироби за цим стандартом застосовують при будівництві і ремонті підземних трубопроводів для захисту кабелів зв'язку, а також при будівництві та ремонті трубопроводів підземних безнапірних зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд (з максимальним робочим тиском не більше 0,16 МПа) для відведення стічних вод та інших рідких та газоподібних середовищ, до яких труби хімічно стійки. 

Цей стандарт поширюється на труби дренажні, виготовлені шляхом додаткової обробки (перфорації) багатошарових труб з гладкою внутрішньою поверхнею і гофрованої або ребристої зовнішньою поверхнею. Параметри і характеристики труб повинні відповідати стандарту. 

Згідно з цим стандартом труби дренажні застосовують для дренажу та відведення фільтраційної води з автомобільних і залізничних магістралей; елементів інженерних споруд, які мають контакт із землею, інших інженерних споруд (аеропортів, тунелів, контропорів мостів, пристроїв захисту схилів, спортивних майданчиків тощо), а також інфільтрації поверхневих вод. 

Стандарт не поширюється на труби і фасонні вироби для безпосереднього прокладання в них кабелів зв'язку. Труби і фасонні вироби кабельної каналізації згідно з цим стандартом призначені для захисту кабелів зв'язку від зовнішнього впливу грунту та грунтових вод (тобто в якості альтернативи азбестоцементним трубам). 

Додатки до стандарту регламентують також правила розрахунку лінійних розмірів фасонних виробів, фізико-механічні властивості вихідної сировини для виробництва труб і фасонних виробів, порядок використання вторинної сировини, класифікацію вторинної сировини, вимоги до дренажних труб, одержуваних методом перфорації, і багато інших важливих відомостей. 

Оскільки ДСТУ Б В.2.5-32: 2007 був першим Національним стандартом України в області виробів будівельного призначення, введеним в дію після затвердження Кабінетом Міністрів України постанови «Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд», в цьому стандарті вперше детально розписана процедура підтвердження відповідності продукції шляхом декларування відповідності згідно з прийнятим Технічним регламентом. Наводимо її цілком для ознайомлення зацікавлених осіб та організацій (у перекладі на російську мову). 

«Підтвердження відповідності труб та фасонних виробів (далі за текстом - вироби) здійснюється шляхом складання виробником виробів або уповноваженої ним особи декларації відповідності виробів вимогам цього стандарту згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р № 1764 «Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд». 

Декларування відповідності виробів здійснюється з використанням модулю А (внутрішній контроль виробництва) із застосуванням таких процедур: «Випробування органом оцінки виробів певного типу», «Випробування виробником виробу певного типу» і «Здійснення контролю за виробництвом на підприємстві», зазначених у Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд та конкретизованих цим стандартом: 

а) Виробник або уповноважена ним особа складають технічну документацію на виріб і проект декларації відповідності згідно з додатком до Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд. Технічна документація на вироби згідно з цим стандартом повинна включати: 

- Загальний опис виробу; 
- Офіційне видання цього стандарту; 
- Протоколи випробувань виробів на відповідність вимогам цього стандарту, проведені в атестованих у встановленому порядку випробувальних лабораторіях з дотриманням періодичності випробувань, встановлених цим стандартом; 
- сертифікати відповідності та протоколи випробувань сировини, матеріалів, комплектуючих виробів; 
- Акт постановки виробів на серійне виробництво (для виробів, що випускаються серійно). 

б) Орган оцінки проводить аналіз технічної документації та організовує проведення випробувань зразків виробів певного типу на їх відповідність переліку показників властивостей, який узгоджено з виробником або уповноваженою ним особою і який відповідає вимогам цього стандарту. Цей перелік має включати: вимоги до зовнішнього вигляду поверхні, вимоги до опору удару падаючого вантажу та вимоги до кільцевої жорсткості. 

Відбір зразків виробів для випробувань проводиться представниками органу оцінки за участі представників виробника або уповноваженої ним особи. Випробування зразків проводять в лабораторіях, атестованих у встановленому порядку в присутності представників органу оцінки. Протокол випробувань підписують представники виробника, випробувальної лабораторії та органу оцінки.Затверджує протокол керівник органу оцінки. 

У разі якщо один або більше перевірених зразків не відповідають вимогам цього стандарту, орган оцінки розробляє план коригувальних дій і контролює їх виконання виробником до приведення виробів у відповідність до вимог цього стандарту. 

в) При позитивних результатах аналізу технічної документації та випробувань зразків виробів певного типу виробник або уповноважена ним особа вносить до проекту декларації реквізити органу оцінки та протоколів випробувань зразків виробів певного типу і видає декларацію відповідності вимогам цього стандарту. Орган оцінки реєструє декларацію відповідності у встановленому порядку. 

г) Виробник, який видав декларацію відповідності виробу певного типу вимогам цього стандарту, повинен у процесі виробництва проводити кваліфікаційні, періодичні та приймально-здавальні випробування на відповідність вимогам цього стандарту з дотриманням періодичності випробувань, встановлених цим стандартом, в атестованих у встановленому порядку випробувальних лабораторіях і вживати заходів для того, щоб виробничий процес забезпечував відповідність виготовлених виробів вимогам цього стандарту. 

д) Орган оцінки проводить перевірку виробів, на які їм зареєстрована декларація відповідності, через довільні інтервали часу, але не рідше одного разу на три роки. Для перевірки орган оцінки відбирає на місці виробництва довільні зразки кінцевої продукції, досліджує і піддає їх випробуванням на відповідність мінімального переліку вимог згідно з цим стандартом. 

У разі отримання негативних результатів випробувань реєстрація декларації відповідності скасовується, і декларація втрачає чинність. Оцінка відповідності виробів згідно з цим стандартом може за бажанням виробника або уповноваженої ним особи здійснюватись шляхом проведення органом оцінки їх сертифікації на відповідність погодженим переліком показників властивостей виробів згідно з цим стандартом, включаючи мінімальний перелік вимог з використанням модулю В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції), із застосуванням процедур згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764 «Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд». 

Після видання та реєстрації в органі оцінки декларації про відповідність виробу або отримання сертифіката відповідності виробник або уповноважена ним особа наносять національний знак відповідності на виріб або на прикладену до нього етикетку, упаковку або супровідну документацію відповідно до правил застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599. Виробник або уповноважена ним особа зберігають декларацію відповідності виробів та технічну документацію до неї протягом 10 років після застосування виробу в будинках і спорудах і надають для перевірки в установленому законодавством порядку».

Наказом Мінбуду України від 26 березня 2007 р. № 95 Національний стандарт України ДСТУ Б В.2.5-32: 2007 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Труби безнапірні з поліпропілену, поліетилену, непластифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації. Технічні умови» введений в дію з 1 вересня 2007 року. З метою компенсації витрат при створенні національного нормативного документа, Мінбуд України в установленому порядку надав право брати участь у виданні і реалізації ДСТУ Б В.2.5-32: 2007 Асоціації українських виробників і будівельників полімерних трубопроводів. 

Таким чином, завдяки злагодженій роботі Мінбуду України, базової організації Мінбуду України за відповідним напрямом науково-технічної діяльності «ЦентрСЕПРОтепломережа», Асоціації українських виробників і будівельників полімерних трубопроводів та експертів Технічного комітету «Спецмонтаж» (проводили державну експертизу нормативного документа) вдалося подолати більше ніж двадцятирічне відставання національної нормативної бази з даного виду продукції будівельного призначення. Розробники сподіваються, що цей документ зробить позитивний вплив на якість інженерних мереж і розвиток національного виробництва на рівні стандартів Європейського Союзу.

Дивись також: 
Труби для каналізації