Єдина Країна! Единая Страна!
Полипластик
RU   UA
     
Забули пароль? -->
Вхід         Реєстрація
Прайс-листи Акції Продукція Документація Філіали Про нас

Популярні статті

АНАЛІЗ РИНКУ ТРУБНОГО ПЕ ЗА 2005 РІК

10 Лютого 2006г.
Як і очікувалось, в 2005 році суттєво збільшився імпорт поліетіленів трубних марок, що постачаються до Україну. У 2005 році він склав 31,404 тис. тонн, що майже на 43% більше, ніж було завезено в 2004 році (21,99 тис. тонн).

 

Діаграмма_1
Изображение


Як правило, в Україні пік споживання матеріалу припадає на 4 квартал. Це пов'язано з виконанням бюджетних зобов'язань з капітального будівництва і ремонту трубопровідних систем. З Діаграмми_1 видно, що в 2004 році найбільша кількість сировини було завезено в четвертому кварталі, а в 2005 році - у третьому. Це обумовлюється тим, що після липневого мінімуму цін (Діаграма _2), ціни на поліетилен знову почали рости, і багато українські трейдери і виробники труб проводили активні закупівлі сировини напередодні майбутнього піку сезонного споживання

Діаграмма_2
Изображение

 

Протягом 2005 року спостерігалось суттєве коливання цін на трубний поліетилен від 9700 грн. / тн в січні до 6500 грн. / тн в червні-липні. Таке падіння цін пояснюється "гальмуванням" китайської економіки, в зв'язку з чим виробники з Південно-Східної Азії почали знижувати ціни і насичувати своїм ПЕ ринки Туреччини та Європи, внаслідок чого у європейських виробників почали накопичуватись великі складські залишки, які їм доводилось продавати за ціною, конкуруючою з Кореєю. 

У середині літа ми стали свідками поступового подорожчання сировини на світовому ринку в цілому і в Україні зокрема, так як споживання його почало зростати, а складські запаси у європейських виробників істотно зменшились. Подорожчання було обумовлено сукупністю багатьох факторів: зростанням цін на нафту, подорожчанням енергоносіїв, ураганом Катріна в США. 

В останню декаду листопада ціни на трубний поліетилен знову трішки "знизились" до рівня 7500-8300 грн. / тн., Але початок 2006 року зруйнував райдужні надії споживачів ПЕ і вже в лютому очікується подорожчання матеріалу на внутрішньому ринку не менше ніж на 500 грн. / тн. 
Основною тенденцією 2005 стало зменшення в загальному обсязі імпорту частки поліетилену класу ПЕ-63 (виробництва російських заводів "Казаньоргсинтез" і "Лукойл-Нафтохім") і натуральної сировини, виробленого в Узбекистані, а також - збільшення в загальному обсязі частки поліетилену класу ПЕ- 100. (Таблиця 1).


Таблиця 1

 

Виробник
Обсяги імпорту ПЕ 2004, тн..
Обсяги імпорту ПЕ 2005, тн.
натур.
ПЕ-63
ПЕ-80
ПЕ-100
натур.
ПЕ-63
ПЕ-80
ПЕ-100
Лукойл-Нафтохім
106
1 502
2 968
   
1 116
11 654
 
Казаньоргсинтез
644
346
   
200
612
150
 
TVK    
7 796
 
827
 
6 129
 
Petrohemija    
2 834
     
489
 
Chemopetrol    
1 429
     
2 937
 
Solvay    
19
602
   
114
492
Total      
267
   
1 022
28
Шуртанський ГХК
3 234
     
2 097
     
KPIC    
204
40
   
2 193
850
Інші            
101
254
Всього:
3 984
1 848
15 250
909
3 264
1 728
24 788
1 624


(Крім обьемів, наведених у таблиці, компанія Borealis в 2004 році поставила на Харцизький трубний завод близько 7,8 тис. тонн і 12,5 тис. тонн в 2005 році поліетилену класу ПЕ-80 для ізоляції металевих труб великих діаметрів. Так як продукція ХТЗ в основній масі йде на експорт, в нашому звіті ці об'єми не враховуються). 

На цьому тлі в 2005 році спостерігається активне підвищення споживання українськими виробниками поліетилену класу ПЕ-80 (приріст 63%) і [B] ПЕ-100 (приріст 79%) [/ B] у порівнянні з 2004 роком. 

Діаграмма_3
Изображение

 

Це можна пояснити прагненням вітчизняних виробників працювати на більш якісній сировині, що дозволяє виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає європейським стандартам. 

Наприклад, в Росії компанії-виробники поліетиленових труб вже відмовляються від використання у своєму виробництві ПЕ-63. ВАТ "Казаньоргсинтез" офіційно оголосило про припинення з 1 січня 2006 року випуску труб з ПЕ-63, "... оскільки марка є застарілою і не відповідає сьогоднішнім світовим стандартам якості ". 

За нашими прогнозами, в 2006 році частка ПЕ-63 і натуральних марок буде зменшуватись. Поліетилен класу ПЕ-80 збереже свої позиції, а освоєння сучасного ПЕ-100 стане абсолютною необхідністю для українських виробників труб. Вже зараз два найбільших виробники ПЕ труб великих діаметрів ("РТЗ", "УКРПЛАСТПЕРЕРОБКА") на 2006 рік планують у своїй виробничій програмі переробку не менше 4 тис. тонн матеріалу класу ПЕ-100.

 


Діаграмма_4
Изображение
Діаграмма_5
Изображение

 


Хочеться відзначити, що протягом усього 2005 року не спостерігалось сезонного дефіциту поліетилену трубних марок, як це було в 2002-2004 роках. Це пов'язано з кількома факторами: російський завод "Лукойл-Нафтохім" не зупинявся на плановий ремонт, як це було в попередніх роках; на український ринок активно постачався поліетилен трубних марок виробництва компаній Південно-Східної Азії. Варто звернути увагу на те, що в Україні в 2005 році частка поліетилену, виробленого в Південній Кореї, значно збільшилась (з 1% в 2004 до 10% у 2005 році). Незважаючи на тривалий термін доставки, дана сировина добре себе зарекомендувала за співвідношенням "ціна-якість" і на даний момент успішно використовується у виробництві труб такими компаніями як "Рубіжанський трубний завод", "Водполімер", "Полівтор", "Укрполімерконструкція".



Діаграмма_6
Изображение
Діаграмма_7
Изображение

 

Якщо і далі порівнювати імпорт поліетіленов трубних марок в 2004 і 2005 роках, то не можна не помітити, як різко збільшився обсяг імпорту поліетилену, виробленого в Росії (з 25% в 2004р до 44% у 2005р), посунувши тим самим європейські марки сировини (59 % - 2004р, 39% - 2005р). Імпорт продукції "Казаньоргсинтез" склав всього 3%, але на 2006 рік анонсована інвестиційна програма з розширення виробництва ВАТ "Казаньоргсинтез", що за припущеннями може привести в 2006-2008 рр.. не тільки до збільшення виробництва ПЕ-80, але і до початку виробництва ПЕ-100. 

Поліетилен виробництва ЗАТ "Лукойл-Нафтохім" займає лідируючі позиції на українському ринку трубного поліетилену, утримуючи 41% від загального обсягу споживання. Українські виробники з успіхом використовують дану сировину, так як за своїми технічними характеристиками вона не поступається європейським аналогам, а ціна на неї в Україні найчастіше є "більш цікавою". 

Більш ніж у два рази в процентному співвідношенні (18% - 2004, 10% - 2005р) зменшився імпорт "нібито трубного" поліетилену виробництва Шуртанського ДХК, Узбекистан. Причини очевидні - провідні українські виробники не хочуть ризикувати своєю репутацією і воліють робити якісну трубу згідно прийнятих стандартів (українські стандарти не допускають виробництво ПЕ напірних труб з нефарбованих марок поліетилену, про що ми вже писали в статті "Обережно - підробка!"). За нашими відомостями два провідних виробника предизольованих труб в своєму виробництві тонкостінних ненапірних труб (оболонок) повністю відмовились від використання натуральних марок ПЕ.


Діаграмма_8
Изображение


Що стосується поліетиленів, що імпортуються в Україну зі Східної Європи, то серед них лідируючі позиції займають угорський виробник "TVK" і завод "Сhemopetrol" (Чехія). З Чехії імпортується тільки поліетилен класу ПЕ-80 для виробництва водопровідних труб , а поліетилен ПЕ-80 , що виготовляється заводом "TVK " використовується у виробництві труб для газопостачання.


Діаграмма_9
Изображение


У 2005 році, порівняно з 2004, суттєво зменшилась частка імпорту інших європейських виробників, таких як "Solvay" (Бельгія) і "Total" (Франція), чия продукція, при однаковому рівні цін на заводі, втрачає свою конкурентоспроможність на українському ринку за рахунок великих транспортних витрат на доставку. 

Наш прогноз на 2006 рік сприятливий для виробників, так як навіть при зростанні споживання трубних марок ПЕ до 35тис.тонн, основні п'ять виробників (для України) зможуть задовольнити цю потребу. Орієнтовно "Лукойл-Нафтохім" поставить не менше 15 тис.тонн.,"Казаньоргсинтез" - 5тис. тонн, "TVK" - 8тис.тонн (з урахуванням запуску нових потужностей в середині літа), "Chemopetrol" - 3 тис,"KPIC" - до 4 тис. (не варто випускати з уваги зацікавленість корейських виробників в освоєнні і розширенні українського ринку збуту трубного ПЕ). Уже за цими попередніми даними потреба "закривається", а адже не прийняті до уваги обсяги європейських виробників, які будуть пропонувати свою продукцію протягом року. Складається вельми "благополучна" схема роботи для виробників, і незвично "жорстка" для трейдерів.


ВИРОБНИЦТВО ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТРУБ


У 2005 році український ринок ПЕ труб показав дуже високу динаміку зростання. Обсяг виготовлення в 2005р. ПЕ труб на українських заводах склав більше 29 тис. тонн. проти 22 тис.тонн в 2004 р., що склало 32% зростання (імпорт в 2005р. ПЕ трубних марок трохи вища виробництва за рахунок збільшення складських залишків матеріалу у виробників). 

У 2005 р. на одного жителя України припадає приблизно 0.68 кг ПЕ труб (з урахуванням імпорту). Аналогічні показники в Росії склали 1.03 кг на людину, в Європейському Союзі - 6.3 кг на людину. Все це говорить про те, що ще кілька років український ринок ПЕ труб буде динамічно розвиватись, і на 2006 рік ми прогнозуємо зростання виробництва в межах 20-25%, що складе не менше 35 тис. тонн готової продукції. 

У 2005 році на український ринок вийшов російський холдинг Євротрубпласт з новим заводом у м. Рубіжне (Луганська область). Ця подія суттєво перерозподілів розташування сил в даному сегменті ринку. У той же час, динаміка зростання не була б можлива без виходу на ринок такого серйозного гравця.

 

Таблиця 2

 

Виробник
Обсяг виробництва 2004р., тн
Обсяг виробництва 2005р., тн
Рубіжанський трубний завод
0.000
7 660.609
Водполімер УКРПЛАСТПЕРЕРОБКА
5 543.275
4 545.000
Ельпласт
3 240.500
2 935.850
Укрполімерконструкція
4 687.100
2 150.600
Пластпайп
613.750
1 524.200
Полівтор
0.000
1 604.000
Гаммапласт
919.500
993.000
Інші
6 986.375
7 659.900

 

З таблиці видно, що майже всі компанії зберегли свої обсяги виробництва, а РТЗ отримав свою частку виключно за рахунок розширення ринку збуту. Дещо зменшилась частка невеликих компаній ("інші") і ця тенденція, очевидно, буде продовжуватись, так як дрібні компанії не можуть забезпечити комплексний підхід до рішень і не володіють значними фінансовими ресурсами для підтримки проектів. Та й якість продукції таких компаній залишає бажати кращого. В "інші" також потрапляють два великих виробника попередньоізольованих труб ("Завод сантехнічних заготовок, м. Київ та" Енергоресурсінвест ", м. Львів) а також компанія, що виконує ізоляцію металевих труб -" Укртрубоізоль ", м. Дніпропетровськ. На ці три компанії в 2005 р. довелось близько 3тис.тн. матеріалу.

 


Изображение


Отже, сукупна частка ринку чотирьох найбільших виробників склала 60%, інші 40% забезпечили більше 20-ти інших виробників, причому у трьох з них обсяг виробництва склав більше 1 тис. тонн і сукупна частка - близько 15% від загального об'єму. 

Завантаження виробничих потужностей у середньому по Україні становить менше 50%. Така ситуація незабаром може призвести до початку жорсткої і тривалої цінової конкуренції, результатом якої може стати консервація частини виробничого обладнання.


Таблиця 3

 

Виробник
Планова потужність заводу на 2006 рік
Рубіжанський трубний завод
16 тыс. тонн
Водполімер, УКРПЛАСТПЕРЕРОБКА
14 тыс. тонн.
Укрполімерконструкція
13 тыс. тонн
Ельпласт
8 тыс. тонн
Полівтор
6 тыс. тонн
Пластпайп
5 тыс. тонн
Інші
10 тыс. тонн
Ітого:
72 тыс. тонн

 

Поквартально виробництво ПЕ труб розподілилось таким чином: 
Изображение



За нашими прогнозами, в 2006р. повинен відбутись перелом у бік збільшення виробництва ПЕ труб для водопостачання, а виробництво газопровідних труб трохи сповільнить темпи зростання. За рахунок збільшення в 2006 році попиту на водопровідні труби великих діаметрів , будуть користуватись попитом марки ПЕ-100, застосування яких дає значні конкурентні переваги. 

Є й тривожні цифри: частка натурального ПЕ у виробництві напірних труб склала не менше 10%. Ця цифра істотно занижена, адже натуральних марок, з яких можна зробити "подібні  труби" незліченна безліч. Крім того, є ще "оф-грейд" і вторинний матеріал, який, на жаль, також йде у виробництво "фальшивих" труб. Цей чималий обсяг небезпечних труб потрапив на ринок, і як наслідок - збільшив аварійність трубопроводів, виконаних з ПЕ труб. Це дискредитує ідею довговічності експлуатації ПЕ труб і тим самим завдає непоправної шкоди всій галузі. 

Аналіз ринку труб буде неповним без аналізу імпортної продукції, а також фітінгів. Найближчим часом наші експерти запропонують Вашій увазі звіт про обсяги імпорту полімерних труб і фітінгів на Україну за 2004-2005 роки. 

Як і обіцяли з'явилася стаття - ОГЛЯД РИНКУ ПОЛІМЕРНИХ ТРУБ І ФАСОННИХ ВИРОБІВ 2004-2005 р.р. 

Автор: Українська Полімерна Група 
Джерело: Торговий дім "Євротрубпласт" 
ETP.com.UA 



Знайшли помилку? Виділіть мишкою текст, і натисніть Ctrl + Enter.
Знайшли помилку?
Виділіть мишкою текст, і натисніть Ctrl + Enter
Виділений текст
Коментар