 |
|
|||
| Прайс-листи Акції Продукція Документація Філіали Про нас |
|
Всі публикації Новини галузі Аналітика ринку Технічні статті Презентації Новини Групи Radius Systems Новини ринку полімерів Новини ринку полімерних труб Наші проекти
Популярні статті
|
АНАЛІЗ РИНКУ ТРУБНОГО ПЕ ЗА 2005 РІК10 Лютого 2006г.
Як і очікувалось, в 2005 році суттєво збільшився імпорт поліетіленів трубних марок, що постачаються до Україну. У 2005 році він склав 31,404 тис. тонн, що майже на 43% більше, ніж було завезено в 2004 році (21,99 тис. тонн).
Діаграмма_1
Діаграмма_2
Протягом 2005 року спостерігалось суттєве коливання цін на трубний поліетилен від 9700 грн. / тн в січні до 6500 грн. / тн в червні-липні. Таке падіння цін пояснюється "гальмуванням" китайської економіки, в зв'язку з чим виробники з Південно-Східної Азії почали знижувати ціни і насичувати своїм ПЕ ринки Туреччини та Європи, внаслідок чого у європейських виробників почали накопичуватись великі складські залишки, які їм доводилось продавати за ціною, конкуруючою з Кореєю.
У середині літа ми стали свідками поступового подорожчання сировини на світовому ринку в цілому і в Україні зокрема, так як споживання його почало зростати, а складські запаси у європейських виробників істотно зменшились. Подорожчання було обумовлено сукупністю багатьох факторів: зростанням цін на нафту, подорожчанням енергоносіїв, ураганом Катріна в США. В останню декаду листопада ціни на трубний поліетилен знову трішки "знизились" до рівня 7500-8300 грн. / тн., Але початок 2006 року зруйнував райдужні надії споживачів ПЕ і вже в лютому очікується подорожчання матеріалу на внутрішньому ринку не менше ніж на 500 грн. / тн. Основною тенденцією 2005 стало зменшення в загальному обсязі імпорту частки поліетилену класу ПЕ-63 (виробництва російських заводів "Казаньоргсинтез" і "Лукойл-Нафтохім") і натуральної сировини, виробленого в Узбекистані, а також - збільшення в загальному обсязі частки поліетилену класу ПЕ- 100. (Таблиця 1).
Таблиця 1
Діаграмма_3
Це можна пояснити прагненням вітчизняних виробників працювати на більш якісній сировині, що дозволяє виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає європейським стандартам.
Наприклад, в Росії компанії-виробники поліетиленових труб вже відмовляються від використання у своєму виробництві ПЕ-63. ВАТ "Казаньоргсинтез" офіційно оголосило про припинення з 1 січня 2006 року випуску труб з ПЕ-63, "... оскільки марка є застарілою і не відповідає сьогоднішнім світовим стандартам якості ". За нашими прогнозами, в 2006 році частка ПЕ-63 і натуральних марок буде зменшуватись. Поліетилен класу ПЕ-80 збереже свої позиції, а освоєння сучасного ПЕ-100 стане абсолютною необхідністю для українських виробників труб. Вже зараз два найбільших виробники ПЕ труб великих діаметрів ("РТЗ", "УКРПЛАСТПЕРЕРОБКА") на 2006 рік планують у своїй виробничій програмі переробку не менше 4 тис. тонн матеріалу класу ПЕ-100.
Хочеться відзначити, що протягом усього 2005 року не спостерігалось сезонного дефіциту поліетилену трубних марок, як це було в 2002-2004 роках. Це пов'язано з кількома факторами: російський завод "Лукойл-Нафтохім" не зупинявся на плановий ремонт, як це було в попередніх роках; на український ринок активно постачався поліетилен трубних марок виробництва компаній Південно-Східної Азії. Варто звернути увагу на те, що в Україні в 2005 році частка поліетилену, виробленого в Південній Кореї, значно збільшилась (з 1% в 2004 до 10% у 2005 році). Незважаючи на тривалий термін доставки, дана сировина добре себе зарекомендувала за співвідношенням "ціна-якість" і на даний момент успішно використовується у виробництві труб такими компаніями як "Рубіжанський трубний завод", "Водполімер", "Полівтор", "Укрполімерконструкція".
Якщо і далі порівнювати імпорт поліетіленов трубних марок в 2004 і 2005 роках, то не можна не помітити, як різко збільшився обсяг імпорту поліетилену, виробленого в Росії (з 25% в 2004р до 44% у 2005р), посунувши тим самим європейські марки сировини (59 % - 2004р, 39% - 2005р). Імпорт продукції "Казаньоргсинтез" склав всього 3%, але на 2006 рік анонсована інвестиційна програма з розширення виробництва ВАТ "Казаньоргсинтез", що за припущеннями може привести в 2006-2008 рр.. не тільки до збільшення виробництва ПЕ-80, але і до початку виробництва ПЕ-100.
Поліетилен виробництва ЗАТ "Лукойл-Нафтохім" займає лідируючі позиції на українському ринку трубного поліетилену, утримуючи 41% від загального обсягу споживання. Українські виробники з успіхом використовують дану сировину, так як за своїми технічними характеристиками вона не поступається європейським аналогам, а ціна на неї в Україні найчастіше є "більш цікавою". Більш ніж у два рази в процентному співвідношенні (18% - 2004, 10% - 2005р) зменшився імпорт "нібито трубного" поліетилену виробництва Шуртанського ДХК, Узбекистан. Причини очевидні - провідні українські виробники не хочуть ризикувати своєю репутацією і воліють робити якісну трубу згідно прийнятих стандартів (українські стандарти не допускають виробництво ПЕ напірних труб з нефарбованих марок поліетилену, про що ми вже писали в статті "Обережно - підробка!"). За нашими відомостями два провідних виробника предизольованих труб в своєму виробництві тонкостінних ненапірних труб (оболонок) повністю відмовились від використання натуральних марок ПЕ.
Діаграмма_8
Що стосується поліетиленів, що імпортуються в Україну зі Східної Європи, то серед них лідируючі позиції займають угорський виробник "TVK" і завод "Сhemopetrol" (Чехія). З Чехії імпортується тільки поліетилен класу ПЕ-80 для виробництва водопровідних труб , а поліетилен ПЕ-80 , що виготовляється заводом "TVK " використовується у виробництві труб для газопостачання.
Діаграмма_9
У 2005 році, порівняно з 2004, суттєво зменшилась частка імпорту інших європейських виробників, таких як "Solvay" (Бельгія) і "Total" (Франція), чия продукція, при однаковому рівні цін на заводі, втрачає свою конкурентоспроможність на українському ринку за рахунок великих транспортних витрат на доставку.
Наш прогноз на 2006 рік сприятливий для виробників, так як навіть при зростанні споживання трубних марок ПЕ до 35тис.тонн, основні п'ять виробників (для України) зможуть задовольнити цю потребу. Орієнтовно "Лукойл-Нафтохім" поставить не менше 15 тис.тонн.,"Казаньоргсинтез" - 5тис. тонн, "TVK" - 8тис.тонн (з урахуванням запуску нових потужностей в середині літа), "Chemopetrol" - 3 тис,"KPIC" - до 4 тис. (не варто випускати з уваги зацікавленість корейських виробників в освоєнні і розширенні українського ринку збуту трубного ПЕ). Уже за цими попередніми даними потреба "закривається", а адже не прийняті до уваги обсяги європейських виробників, які будуть пропонувати свою продукцію протягом року. Складається вельми "благополучна" схема роботи для виробників, і незвично "жорстка" для трейдерів.
ВИРОБНИЦТВО ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТРУБ
У 2005 році український ринок ПЕ труб показав дуже високу динаміку зростання. Обсяг виготовлення в 2005р. ПЕ труб на українських заводах склав більше 29 тис. тонн. проти 22 тис.тонн в 2004 р., що склало 32% зростання (імпорт в 2005р. ПЕ трубних марок трохи вища виробництва за рахунок збільшення складських залишків матеріалу у виробників).
У 2005 р. на одного жителя України припадає приблизно 0.68 кг ПЕ труб (з урахуванням імпорту). Аналогічні показники в Росії склали 1.03 кг на людину, в Європейському Союзі - 6.3 кг на людину. Все це говорить про те, що ще кілька років український ринок ПЕ труб буде динамічно розвиватись, і на 2006 рік ми прогнозуємо зростання виробництва в межах 20-25%, що складе не менше 35 тис. тонн готової продукції. У 2005 році на український ринок вийшов російський холдинг Євротрубпласт з новим заводом у м. Рубіжне (Луганська область). Ця подія суттєво перерозподілів розташування сил в даному сегменті ринку. У той же час, динаміка зростання не була б можлива без виходу на ринок такого серйозного гравця.
Таблиця 2
З таблиці видно, що майже всі компанії зберегли свої обсяги виробництва, а РТЗ отримав свою частку виключно за рахунок розширення ринку збуту. Дещо зменшилась частка невеликих компаній ("інші") і ця тенденція, очевидно, буде продовжуватись, так як дрібні компанії не можуть забезпечити комплексний підхід до рішень і не володіють значними фінансовими ресурсами для підтримки проектів. Та й якість продукції таких компаній залишає бажати кращого. В "інші" також потрапляють два великих виробника попередньоізольованих труб ("Завод сантехнічних заготовок, м. Київ та" Енергоресурсінвест ", м. Львів) а також компанія, що виконує ізоляцію металевих труб -" Укртрубоізоль ", м. Дніпропетровськ. На ці три компанії в 2005 р. довелось близько 3тис.тн. матеріалу.
Отже, сукупна частка ринку чотирьох найбільших виробників склала 60%, інші 40% забезпечили більше 20-ти інших виробників, причому у трьох з них обсяг виробництва склав більше 1 тис. тонн і сукупна частка - близько 15% від загального об'єму.
Завантаження виробничих потужностей у середньому по Україні становить менше 50%. Така ситуація незабаром може призвести до початку жорсткої і тривалої цінової конкуренції, результатом якої може стати консервація частини виробничого обладнання.
Таблиця 3
Поквартально виробництво ПЕ труб розподілилось таким чином:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
23-25 марта 2005 прошла выставка "Волгоградский Строительный Форум"Знайшли помилку? Виділіть мишкою текст, і натисніть Ctrl + Enter.
© Copyright 2012-2014 Торговий дім «Євротрубпласт».
Розробка: А. Головко