Єдина Країна! Единая Страна!
Полипластик
RU   UA
     
Забули пароль? -->
Вхід         Реєстрація
Прайс-листи Акції Продукція Документація Філіали Про нас

Популярні статті

Перспективи застосування на Україні ПЕ газопроводів тиском від 0,6 МПа до 1,0 МПа

03 Червня 2006г.
У січні поточного року було запущено виробництво на одному з найбільших на даний момент виробників поліетиленових труб в Україні - Рубіжанському трубному заводі, виробнича потужність якого складає 12 000 т на рік (за оцінками фахівців підприємство вже займає 25% ринку). Історія заводу неодноразово висвітлювалась на сторінках спеціалізованої вітчизняної періодики. Коротко нагадаю основні віхи розвитку: взимку 2005 року завод зданий до експлуатації, розпочато виробництво водопровідних труб до 630 мм, у квітні підписано акт кваліфікаційної комісії на початок серійного виробництва газових труб діаметрами від 20 до 400 мм з ПЕ 80 і ПЕ 100. Навесні ж були узгоджені і затверджені власні технічні умови на виробництво водопровідних труб з ПЕ 80 і ПЕ 100. 

З самого початку діяльності на заводі проводились науково-дослідні роботи по створенню нормативного документа, який би регламентував можливість використання поліетиленових труб для газопроводів високого тиску першої категорії (тобто до 1,2 МПа), так як ДСТУ Б В.2.7-73 -98. Труби поліетиленові для подачі горючих газів. Технічні умови обумовлюють застосування поліетиленових труб тільки для газопроводів високого тиску другої категорії (тобто до 0,6 МПа). 

Газопроводи високого тиску першої категорії використовуються в газотранспортних мережах України в якості підвідних і застосувати для їх прокладання поліетиленові труби означає не тільки істотну економію коштів на прокладку (яка може досягати до 50%, а з урахуванням необхідності застосування катодного захисту може бути і всі 70%, за рахунок відсутності необхідності в великовантажних трубовкладниках, громіздкому зварювальному обладнанні і значно більш низької вартості самої труби) і експлуатації газопроводу (витрачання електроенергії на катодний захист протягом експлуатації призведе до чималих витрат), а й підвищення його надійності (термін служби поліетиленових труб в середньому в 1,5 - 2 рази більше, ніж сталевих). 

На відміну від вітчизняної нормативної бази, розробленої в 1998 році яка з тих пір не зазнала істотних змін, у нашого найближчого сусіда - Росії діє стандарт ГОСТ Р 50838 Труби з поліетилену для газопроводів. Технічні умови зі змінами від 1997, 2001 і 2005 років. Цим стандартом передбачається виготовлення труб стандартним розмірним відношенням (SDR) до 9, а також введення коефіцієнта запасу міцності С = 2,0 для міжселищних газопроводів. В результаті труби за ГОСТ Р 50838 можна використовувати в тому числі для максимальних робочих тисків 1,0 МПа (ПЕ 100, SDR 11) і 1,2 МПа (ПЕ 100, SDR 9), які розраховуються згідно формули (1):

 

Изображение



де MOP - максимальний робочий тиск, МПа; 
MRS - мінімальна тривала міцність, МПа. 

Зазначені зміни були внесені в стандарт після проведення великої кількості випробувань труб з поліетилену марки ПЕ 100 і в першу чергу на такі показники, як мінімальна тривала міцність, стійкість до швидкого розповсюдження тріщин, стійкість до повільного поширення тріщин. 

У Європейському співтоваристві, стандартам якого Україна прагне відповідати, у 2002 році був прийнятий стандарт EN 1555. Plastics piping systems for the supply of gaseous fuels - Polyethylene (PE), який передбачає тільки дві стандартних розмірних відносини - SDR 11 і SDR 17,6 (як і вітчизняний стандарт), однак, як і у ГОСТ Р 50838 мінімальний коефіцієнт запасу міцності прийнятий рівним 2, отже згідно (1) максимальний робочий тиск, можливий для труб SDR 11 з ПЕ 100 - 1,0 МПа. Така ж картина простежується і в міжнародному стандарті ISO 4437. Buried polyethylene (PE) pipes for the supply of gaseous fuels. 

Згідно резолюції зборів Асоціації виробників та будівельників полімерних трубопроводів від 10.03.2005 з урахуванням рішення Держбуду № 33 від 9.07.2004 було постановлено вжити заходів щодо гармонізації вітчизняного стандарту ДСТУ Б В.2.7-73-98 з урахуванням вимог стандартів EN 1555 та ISO 4437 в частини С = 2 і МОР = 1,2 МПа. 

У 2000 році на Україні науково-виробничою фірмою "Полімербуд" вже були розроблені технічні умови ТУ У В.2.7-21547843.004-2000. Труби з поліетилену марки ПЕ-100 для подачі горючих газів тиском від 0,6 до 1,2 МПа з коефіцієнтом запасу міцності, рівним 2,0 (дослідні партії для експериментальних газопроводів), матеріальна частина авторського права на які знаходиться у володінні ТОВ "Укргазифікація-Південь" та ТОВ "Ельпласт-Львів". Технічні умови були розроблені згідно з "Програмою експериментального проектування та будівництва поліетиленових газопроводів тиском від 0,6 до 1,2 МПа ". Необхідність в ТУ подібного роду очевидна - до того як коефіцієнт запасу міцності, рівний 2, і МОР = 1,2 МПа будуть законодавчо закріплені в ДСТУ, необхідно провести достатню кількість експериментів (згідно з програмою слід було побудувати 200 км експериментальних газопроводів), щоб переконатись, що і на Україні можливе виробництво та експлуатація таких відповідальних труб. 

Для участі в експерименті з виробництва труб з поліетилену для газопроводів тиском до 1,2 МПа ТОВ " Рубіжанський трубний завод " більше року тому розіслав звернення до власників ТУ У В.2.7-21547843.004-2000 з пропозицією викупу частини прав для спільного проведення експерименту. Від обох сторін було отримано відмову, в якій власники ТУ посилались на неготовність заводу для виробництва дослідних партій поліетиленових труб. 

Детально розглянувши зазначені технічні умови, було визначено, що дані ТУ безнадійно застаріли, оскільки не відповідають сучасному рівню вимог. 

Згідно вже згаданій програмі виробляти труби за вказаними ТУ можуть тільки підприємства, які виконали весь комплекс робіт з встановлення на серійне виробництво труб поліетиленових для подачі горючих газів по ДСТУ Б В.2.7-73-98, проте ні ТОВ "Ельпласт-Львів", ні ТОВ "Укргазифікація-Південь" не мають дозволу на серійне виробництво труб з ПЕ 100, чим явно порушують програму експериментального будівництва. Крім того, термін дії ТУ закінчується 19.12.2005 р., при тому, що за час що минув з моменту затвердження ТУ із запланованих 200 км газопроводів було побудовано тільки 37 км. Ні по жодному з побудованих об'єктів експеримент не був завершений, отже завдання експериментального будівництва було не виконано. За час, що залишився до закінчення терміну дії ТУ неможливо не те, що спроектувати ще один газопровід, але навіть побудувати газопровід по вже наявному проекту (наприклад, для забезпечення газом Святогірського монастиря Донецької області). 

При розробці технічних умов не було отримано погодження Державного департаменту пожежної безпеки, окрім того, що трубопроводи віднесені до елементів підвищеної небезпеки, труби, з яких вони виконані, відносяться до групи "горючі" з температурою займання не менше 365 С (п. 6 ДСТУ Б В.2.7-73-98). Також ТУ не були і узгоджені НАК "Нафтогаз України", а були запропоновані для узгодження тільки "Главсбитгаз ДК" Укртрансгаз ", що вказує на неможливість повноцінної експертизи ТУ усіма департаментами НАКу. Крім того, ТУ не виносились на узгодження Державному комітету з будівництва та архітектури (що таки вказує на неможливість проведення експертизи Держбудом), а розробники задовольнялись узгодженням Управління інженерного захисту та промзабудови. 

Серед закладених до ТУ технічних вимог до розряду факультативних були віднесені такі показники, як межа текучості при розтягуванні і стійкість до швидкого розповсюдження тріщин. Отже, один з найважливіших показників, що характеризують поведінку труби саме з поліетилену ПЕ 100, що не перевірявся взагалі, так як вітчизняні підприємства не мають необхідної випробувальної бази. 

Крім того, в програму експериментального проектування був закладений виключно поліетилен бельгійської фірми "Solvey", що не дозволяє використовувати для виробництва труб для експериментального будівництва кращі марки трубного поліетилену таких фірм, як "Borealis", "Atofina", "Basell", "KPIC" . 

Зазначені технічні умови були розроблені з урахуванням виробництва труб трьох груп стандартних розмірних відносин (SDR 17, SDR 11, SDR 9). Проте ні при виробництві дослідних партій, ні навіть при випуску експериментальних зразків, труби SDR 9 не вироблялись. Крім того, в європейських і в міжнародних стандартах SDR 9 не передбачено. Тому деталі для зварювання встик, а також деталі із закладними електронагрівачами (для терморезисторного зварювання) в Європі для даного SDR не виробляються. У Росії до цього питання підійшли таким чином: у порядку експерименту труби з поліетилену SDR 9 зварюються деталями SDR 11, поверх яких наноситься склотканина, просякнута епоксидною смолою. Все це вказує на недоцільність використання SDR 9 і MOP = 1,2 МПа в ТУ. 

Крім того, фахівцями науково-технічного центру "Пластик" було отримано висновок про неможливість застосування труб з ПЕ 100 з SDR 17 для МОР = 0,6 МПа при С = 2 (що закріплено в "Правилах безпеки систем газопостачання"), незважаючи на те що формально вони відповідають формулам (1) і (2) - взаємозв'язку критичного тиску при визначенні стійкості до швидкого розповсюдження тріщин і максимального робочого тиску 

 

Изображение



де Рс - критичний тиск, МПа.

Детальніше з вказаною інформацією можна ознайомитися в статті М.Горіловского, І.Гвоздьова. Про коефіцієнти запасу міцності та використанні ПЭ-80 та ПЭ-100 для поліетиленових міжселищних газопроводів // Полімерні труби - 2005. - № 2. - С.32-33. 

Труби з SDR 17 мають відносно малу товщину стінки, а при діаметрі труби до 110 мм, після намотування в бухти, на практиці можуть мати овальність, що значно перевищує, зазначену в ТУ. Це може призвести до того, що зміщення при стиковому зварюванні можуть виявитись критичними для працездатності газопроводу. Крім того, пошкодження поверхні при перевезенні, складуванні та монтажі труби при перерахунку в % від товщини стінки труби виявляються значно більшими для труб SDR 17 в порівнянні з трубами SDR 11 (13,6). 

Отже, для міжселищних газопроводів на 0,6 МПа можливим було б застосування труби ПЕ100 SDR 13,6, що задовольняє всім вимогам нормативних документів, в тому числі, С = 2,5. Однак труба зазначеного розмірного відношення не застосовується ні в європейських, ні в міжнародних стандартах, хоча при перегляді нормативної бази SDR 13,6 може бути включено в нову редакцію ДСТУ на газові труби. 

Тому коефіцієнт запасу міцності, рівний 2, може бути застосований лише до газопроводів з ПЕ 100 з робочим тиском 1,0 МПа. Для цих газопроводів товщина стінки (SDR 11) є досить великою і застосування С = 2 є виправданим як з наукової, так і з практичної точки зору. Ця позиція додатково підтверджена широкою європейською практикою застосування газопроводів SDR 11 з ПЕ 100 на 1,0 МПа. 

Враховуючи вищевикладене, керівництвом Рубіжанського трубного заводу було прийнято рішення почати розробку власних технічних умов ТУ У В.2.7-25.2-32926466-001-2005. Труби з поліетилену ПЕ 100 для газопроводів тиском до 1,0 МПа (дослідна партія). Технічні умови на підставі російського, європейського та міжнародного досвіду. Максимальний робочий тиск було обмежено виключно значенням 1,0 МПа, отже, в ТУ не вводились SDR 9 і SDR 17. 

У число обов'язкових випробувань, крім тих, які вказані в ДСТУ Б В.2.7-73-98 були включені випробування на межу текучості і на стійкість до швидкого розповсюдження тріщини. При розробці ТУ була проведена партія дослідних зразків, які були повністю випробувані в лабораторії, що має відповідний атестат акредитації. Крім того, випробування на швидке поширення тріщин були вироблені в лабораторії НТЦ "Пластик" (Росія), після чого були складені і відповідним чином оформлені акти затвердження дослідних зразків. 

Технічні умови були узгоджені з Державним комітетом з будівництва та архітектури, що дало можливість провести Держбуду власну експертизу, з НАК "Нафтогаз України", при цьому вони розглядались в трьох департаментах і ДК "Газ України", з міністерством охорони здоров'я, з міністерством з надзвичайних ситуацій (через узгодження з Державним департаментом пожежної безпеки та Державним департаментам з нагляду за об'єктами підвищеної небезпеки). Загальний термін, який потрібен нашій компанії для завершення робіт над технічними умовами - трохи менше року. 

Останнім часом окремі недобросовісні компанії пропонують труби SDR 17 з поліетилену ПЕ 100 для газопроводів тиском МОР = 0,6 МПа за ТУ У В.2.7-21547843.004-2000. 
Не повторюючись, що застосування подібних труб небезпечно як в принципі, слід зазначити, що компанії подібного роду можуть приховати від клієнтів в момент продажу, що така труба виконана за експериментальними технічним умовам, а тому проект на газопровід повинен бути розроблений в обов'язковому порядку УКРНДІІНЖПРОЕКТ, після отримання дозволу Держбуду, з урахуванням вимог до експериментального проектування. Так при будівництві в обов'язковому порядку необхідне спорудження дослідного відводу складається з двох ділянок: під робочим тиском і без нього, при чому довжина кожної ділянки може досягати 30 і більше метрів. На кожній з ділянок впродовж двох років з моменту пуску об'єкта повинні проводитись періодичні роботи з вирізки контрольних проб, які повинні згодом бути випробувані в акредитованих лабораторіях. Всі роботи виконуються за рахунок замовника (проекту, будівництва), який і так змушений оплачувати більшу довжину використовуваних ПЕ труб, а також більш дорогий проект (за рахунок експерименту), в реалії всі роботи ляжуть важким тягарем на плечі експлуатуючої організації. У разі порушення зазначеного порядку держнагляд об'єкт не прийме на етапі здачі, і вийде ще одна "незавершена споруда", яких станом на 2005 рік у межах України тільки в газовому господарстві налічується більше 2000 об'єктів. 

Виробникам клієнт, який уже купив трубу, більш нецікавий. Він залишається наодинці зі своєю трубою і описаними проблемами. 

При співпраці з такими виробниками як ТОВ "Рубіжанський трубний завод" клієнт при бажанні будівництва об'єкта з використанням експериментальних труб тиском до 1,0 МПа отримує повний супровід проекту з боку компетентних фахівців Холдингу " Євротрубпласт ", до складу якого входить і Рубіжанський трубний завод, а також сприяння в просуванні проекту на всіх стадіях: від моменту подачі заявки і до здачі готового об'єкта до експлуатації.



Автор: Максим Сезонов 
Джерело: Торговий дім "Євротрубпласт" ETP.com.UA



Знайшли помилку? Виділіть мишкою текст, і натисніть Ctrl + Enter.
Знайшли помилку?
Виділіть мишкою текст, і натисніть Ctrl + Enter
Виділений текст
Коментар