|
||||
Прайс-листи Акції Продукція Документація Філіали Про нас |
Всі публикації Новини галузі Аналітика ринку Технічні статті Презентації Новини Групи Radius Systems Новини ринку полімерів Новини ринку полімерних труб Наші проекти
Популярні статті
|
Розрахунок ваги полімерних труб18 Листопада 2009г.
Полімерні труби є погонажні вироби постійного перетину заданої довжини, тому вага (маса) труби встановлюється для одного погонного метру (надалі будемо говорити просто «вага»)
Розрізняють розрахункову та реальну (фактичну) вагу. Фактична вага - реальна маса одного погонного метра виробленої полімерної труби, що визначається на спеціальних вагах для зважування труб. Розрахункова (теоретична) вага визначається за формулою: М = R*S
де: R - щільність матеріалу труби, кг/м3 ; S - площа поперечного перерізу труби, м2 . Значення щільності для поліетилену високої щільності (поліетилену низького тиску), з якого, зокрема, і виготовляються труби, приймається на рівні 950 кг/м3. У разі застосування для виробництва полімерних труб поліетилену з іншим значенням щільності (або будь-якого іншого матеріалу) попередньо отримана розрахункова маса надалі множиться на коефіцієнт, як показано нижче M = М950*R/950
де: М 950 - Маса труби, виготовленої з поліетилену щільністю 950 кг/м3 ; Площа поперечного перерізу визначається по одній з нижче представлених формул: S= 3,142 * ( d12 - d22 ) / 4S= 3,142 * d3 * eе - товщина стінки труби , м; d1 - зовнішній діаметр труби , м; d2 - Внутрішній діаметр труби, м, d2 = d1-2*е; d3 - Середній діаметр труби, м, d3 = d1-е; Не дивлячись на запевнення деяких фахівців, що перша формула більш точна, результати отримані по них абсолютно однакові. ![]() Згідно стандартам на відповідний тип полімерних труб: і на діаметр труби, і на товщину стінки задані граничні відхилення, які являють собою алгебраїчну різницю між гранично допустимим для якісної продукції і номінальним значенням відповідного параметра (діаметру або товщини стінки). Для напірних труб існує тільки верхнє граничне відхилення (різниця між максимальним і номінальним значенням), нижнє граничне відхилення дорівнює 0 (мінімальне значення дорівнює номінальному). На малюнку представлений фрагмент перетину водопровідної труби з поліетилену. Номінальний перетин труби відзначено на малюнку великим штрихуванням. Область, що заштрихована дрібно у верхній частині, - є частиною перетину, утвореної за рахунок збільшення діаметру труби на величину граничного відхилення. Область, що заштрихована дрібно в нижній частині, - є частиною перетину, утвореної за рахунок збільшення товщини стінки труби на величину граничного відхилення. Для визначення розрахункової маси використовуються половинні значення відхилень, тобто маса визначається для деякої усередненої труби. Приклад. Труба з поліетилену для подачі холодної води по ДСТУ Б В.2.7-151: 2008 SDR17-630х37, 4. Номінальний зовнішній діаметр 630 мм, граничне відхилення +3,8 мм, розрахунковий зовнішній діаметр 631,9 мм. Номінальна товщина стінки 37,4 мм, граничне відхилення +3,9, розрахункова товщина стінки 39,4 мм. Труба вироблена з поліетилену класу ПЕ 100 з щільністю 950 кг/м3 Площа поперечного перерізу: за першим варіантом: S = 3,142 * [ 631,92 - (631,9 - 2 * 39,4)2] / 4 = 73 339 мм2 = 0,0733 м2S = 3,142 * (631,9 - 39,4) * 39,4 = 73 339 мм2 = 0,0733 м2
М = 950 * 0,0733 = 69,6 кг
|